Parafia Greckokatolicka pw. Podwyższenia Krzyża Świętego w Górowie Iławeckim

Нові норми Постів!!!

post2

Проповідь Патріарха

Ostatnio dodane

Aktualności

Помер Депут Зенобій – художник-самоук з Гурова Іл.

Udostepnij

00

В понеділок 8 березня парафіяни та родина попрощали, б.п. Зенобія та провели на місце вічного спочинку на старому цвинтарі нашого міста.

 

Жителі Гурова Ілавецького та околиць цінували його за художній талант. Хоч доля так склалася, що не було йому дано закінчити мистецькі школи, то він свій талант постійно вдосконалював та розвивав жудожнню майстерність.

Своїм обдаруванням, непомітно, Депут вписався в духовний світ греко-католиків Гурова Іл., Ельблонга, Ольштина, Ряшева. Коли у 1981р. наша парафія одержала зруйновану святиню, він розмалював євангелистів на відновленій стелі. Був творцем, чи не першого «іконостасу» в нашій Церкві на вигнанні. Парафіяни побачили «міні іконостас»: 4 намісні ікони. Парох о. Ю. Гбур хотів, щоб парафіяни привикали до «стіни з ікон». Пам’ятаємо, росло покоління яке не знало, що це таке ікона, іконостас. А коли в Гурові Іл. інстальовано іконстас Новосільського, намісні ікони п. Депута  спершу передано до церкви в Пєнєнжні а в 1985р. до новопридбаної церковці в Ельблонгу. Відтак, на запрошення наступних парохів, наш художник-самоук комплетував іконостас та розмалював в абсиді св. Покров, свв. князів Володимира й Ольгу та Кирила і Методія. І тепер, коли парафія в Ельблонгу в цьому році перемістилася до новозбудованого храму, намісні ікони потрапили до парафії в Ряшеві. Ото ж, вже в четвертій парафії ікони Депута будуть засобом до споглядання Господа Бога. А в Лєлькові кожного року в Божому Гробі парафіяни почитають нашого Господа зображеного на Плащаниці, яку розмалював наш художник. Можливо, що є більше слідів його художніх праць по церквах. Попробуємо це розізнати до 40-го дня від його смерті.   

Життєвий шлях Зенобія почався в 1934р. в селі Добра, що біля Сіняви на ярославщині. Розповідав, що з малих літ його тягнуло до малювання. Батько був шевцем та намагався схилити серце сина до цього ремесла. Та прийшла ІІ світова війна, відтак акція «Вісла», яка стала великою травмою в житті 13-ти літнього Зенобія. Переселений з батьками та старшою сестрою до Войцєх (неподалік Гурова Іл.), ніяк не міг адоптуватися до нової дійсности. Прагнення вчитися на художника затьмарила біда та нужда в якій опинилася вся родина на чужині. А до того, туга за рідним краєм не дозволяла закорінитися. Оскільки батько не годився на навчання сина в художній школі, Зенобій забрався та виїхав на роботу до копальні вугілля на Слезьк. Міркував собі: зароблю гроші та піду вчитися на художника. Однак не сталося як гадалося. Тяжка праця шахтаря не підходила для мистецьких рук. В тому часі батьки повернулися в рідне село. Зенобій не поїхав за батьками, бо ж занв, що батько не потурає його мріям. Замешкав у стрика в Зєлєніци під Гуровом Ілавецьким.

Роки минали, зі школою не повезло. В 1960р. повінчався зі Стефанією Корванською з Любачева, якої батько перейшов табір в Явожні. Працював в мельорації. І тут не віднайшоа себе. Відтак почав пряцю на свій розрахунок (сьогодні сказали б: заснував фірму). Малював і ремонтував мешкання для жителів Гурова Іл. та околичних сіл. По роботі, якою заробляв на життя, вечорами малював картини, мінятури. Жителі міста замовляли в нього некрологи, таблички про померших на могилу, заупокійні шарфи на вінці, продавці шильди на свої крамниці. А коли пішов на пенсію повністтю віддався малюванню картин.

Сьогодні його праці можна зустріти в багатьох мешканнях нашого міста. Малював те, чого бажали собі замовники. Були святі образи та ікони, картини з природою, портрети. Копював замкі, костели, церкви, камяниці нашого міста. Замовляли в нього історичні картини. Багато його праць потрапило до Німеччини.

Його панорама Гурова прикрашає габінет бургоміста нашого міста. Різні тематичні сюжети можна подивляти на стінах початкової школи. А в українському ліцеї – де в останні роки знаходилася його майстерня – залишив по собі велику галерею своїх праць.

Зенобій Депут не стояв осторонь культурних заходів, які проводило ОУП чи Комплекс шкіл з УМН. Малював все, що було потрібне до сценографії заходів.

Часто згадував рідне село. До кінця своїх днів мріяв повернутися в рідні сторони. Однак доля розпорядилася по другому. Залишив дві доні, внука і внучку та правнука.  

Несподівана недуга обірвала його жадобу малювання. Упокоївся на 87 році життя. Вічна йому пам'ять!   оіл

 

Фото: Б. Тхір та з власного архіву

 

 

Udostepnij

Dodaj komentarz

Dodaj komentarz jako gość

0
Komentarze | Dodaj swój
  • Brak komentarzy

cg

MPR

MPR BANER 300-dpi CMYK-druk

Linki

uhkc logo 
peremyszl logo 
wroclaw logo 
seminar logo  
ContentFileLogo UA 5